На жаль, минулого не повернеш, тільки деякі наслідки ми можемо бачити в сьогоденні. Якщо до минулого ставитися як до вчителя, бути вдячним за отримані уроки життя та дивися вперед - є ще багато можливостей зробити майбутнє кращим.
Коли постійно шкодуєш про помилки, чи втрачені можливості, ці думки можуть заважати повноцінно жити 🩹. Часто спогади супроводжуються деструктивними емоціями: смутком, каяттям, агресивністю і соромом.
В одному дослідженні людей запитали, щоб вони собі сказали 5-10 років назад чи щоб змінили, якби мали машину часу. Серед відповідей в більшості були?
- Зберегли стосунки (люди шкодують про втрачених друзів, коханих…).
- Не відкидали можливості.
- Обрали інший факультет.
- Не були байдужими.
- Не писали дещо в соцмережах.
- Почали б вести здоровий спосіб життя.
- Закінчити курси, не витрачати даремно гроші та час відвідувати вчасно лікарів..
- Не купили непотрібних дрібниць.
- Обрали б те що ви хотіли, а не інші.
- Не звертали б увагу на чиєсь схвалення.
- Не жалкували грошей на відпочинок, подорожі…
- Створення власної справи чи бренду…
- Просити вибачення більше та менше сваритися з близькими.
Як казав колись Марк Твен: 📍 «Через двадцять років ви будете більше засмучені через речі, яких ви не зробили, ніж через ті, які зробили. Відчалюйте. Пливіть якомога далі з тихої гавані. Нехай вітер напинає ваші вітрила. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте»📍 .
Напевно, ніхто не буває таким чесним по відношенню до свого життя перед собою та іншими, як людина, яка це життя завершує. Броні Вейер працювала декілька років медсестрою паліативного відділення в Австралії. Вона доглядала людей, яких вже неможливо вилікувати, проте можливо зробити їхні дні максимально гідними. Вона розповіла виданню The Guardian про що найбільше шкодували її пацієнти в останні 12 тижнів свого життя:
- не здійснили навіть половину своїх бажань;
- багато працювали;
- багато людей пригнічували свої почуття, щоб залишатися в гарних стосунках з іншими.В результаті, вони прожили посереднє життя й так і не стали тими, ким мали здібності бути. Біль та обурення, які вони носили в собі, дали поштовх багатьом хворобам";
- “Я шкодую, що втратив зв'язок зі своїми друзями”.
- “Я шкодую, що не дозволяв собі бути щасливим. Що не усвідомлювали, що щастя це вибір”.
Якщо ви себе караєте за скоєні помилки чи втрачений час, ці поради допоможуть вам. Існує кілька методів, які допоможуть прийняти реальність, відпустити минуле та бути собою.
❤️ Відчуйте свої емоції
Перший метод полягає у тому, щоб дати вихід емоціям, які накопичилися з приводу неприємної ситуації. Зробити це можна проговорити ситуацію, яка змушує повертатися в минуле знову і знову. Іноді досить просто попросити вибачення за вчинок, про який шкодуєш. Якщо цього мало, то можете записати свої емоції на папері, поясни собі, в чому причина жалю. Після цього можна навіть провести символічний ритуал — спалити цей клаптик паперу або порвати, щоб відпустити те, що сталося.
❤️ Сконцентруйтесь на теперішньому
Замість того, щоб постійно повертатися в минуле, запитайте себе: що я здатен зробити зараз? Уявіть себе у минулому як іншу людину. Кілька років тому можливо у вас не було стільки життєвого досвіду, ви реагували по-іншому. Простіть себе.
❤️ Переосмисліть ситуацію
Наприклад: запитайте себе: що я здатен зробити зараз? Також знайдіть плюси від отриманого досвіду.
Запитайте себе, щоб я зробив першим ділом, якби не боявся, якби не звертав уваги на думку інших? Щоб я хотів реалізувати у своєму житті якщо в мене б були ресурси?
Часто почуття провини, жалю та смутку через певну ситуацію може вибити зі звичного ритму життя та увігнати в апатію. А тривале почуття смутку призводить до депресії. Біблія каже слова апостола Павла: “забуваючи минуле, продовжую рухатися вперед”.
🩹 Якщо вам важко відпустити минуле, зателефонуйте нам на Лінію духовно-психологічної підтримки "Довіра" за номером 0800 50 77 50
🩹 www.dovira.online
🩹 або напишіть нам тут: https://www.dovira.online/chat.
Консультація психолога безкоштовна та конфіденційна.
Час роботи: щоденно з 9.00 до 23.00
