Існує багато статей та матеріалів про те, як важливо прощати, тобто - не носити образу в серці, бо вона є отрутою для душі, але в цій статті ми роздивимось, як само просити вибачення, усвідомлюючи свою провину. Цікаво, але буває ця друга сторона у прощенні дається людині найскладніше . Чому? По-перше, кривдник, який щиро вибачається може відчувати сором, приниження і також бути вразливим, особливо, коли при спробі піти на зустріч, баче ігнор та “стіну” перед собою.
Попри це, прощення дуже важливе для примирення. Головне відважитися та знайти правильні слова, щоб людина, яку ми образили, не розлютилася ще більше. Дослідження показують, що люди, які легше пробачають, більш щасливі й здорові, ніж ті, хто затаїв образу. Крім того, “процеси пробачення” знижують стресову реактивність, підвищують оптимізм і полегшують примирення з кривдниками.
Коли просимо вибачення та отримуємо прощення - то позбавляється почуття провини. Людина, яка образила іншу людину спеціально чи випадково може відчувати тягар на серці. Коли вона зробить перший крок та щиро попросить про вибачення - незважаючи на реакцію - їй стане набагато краще.
Як би не реагувала людина, якої ми завдали болю, (а погодьтесь - людина має право на негативні емоції), коли ми просимо простити нас для скривдженого вибачення пом’якшують рану та образу. Все одно глибоко в середині стає набагато легче.
Чому нам іноді так важко признати провину? Це може ще тягнутися з дитинства. Коли дитину відкидали, карали та ігнорували її спроби вибачитись за провину - то у дорослому віці людині може бути важко приносити щирі вибачення.
Емоційно-фокусовані терапевти пропонують схему повноцінного вибачення. Можливо у реальному житті ви не будете робити всі ці кроки, але запам'ятайте суть та будьте щирими.
Розкажіть близькому, що вам не байдуже, що людина зараз почуває образу та біль в середині.
Спробуйте зрозуміти почуття скривдженого, поставте себе на його місце.
Озвучте, конкретно, які ваші дії чи слова зробили боляче: «Я завдав/завдав тобі біль тим, що…».
Поділіться своїми переживаннями: «Я відчуваю смуток, сором, жаль, сум за те, що завдав/завдала тобі таких переживань і поводився/поводився з тобою таким чином…».
Якщо ви дійсно не винні чи не спеціально мали намір образити просто наведіть аргументи, спокійно поясніть ситуацію…
Як просити вибачення, аби це не виглядало, як знецінення:
Прийміть відповідальність за негативний вплив ваших дій, щоб ваші вибачення були щирими й прийнятними. Запитайте як ви можете відшкодувати, наприклад щось.
Будьте конкретні у своєму вибаченні. Не говоріть загальних речей — визнайте що саме ви зробили не так.
Поясніть, що для вас важлива ця людина чи відносини, тому ви хочете вправити ситуацію.
Будьте емпатичними. Повідомте ображеній людині, що ви усвідомлюєте та розумієте вплив ваших вчинків на неї
Дайте гарантію, що ви подумаєте, зробите висновки, щоб ваші образливі слова або вчинки не повторилися.
Визнання помилок і прохання про вибачення не робить вас слабкою людиною. Визнавати свої помилки важко, а просити вибачення за них ще складніше, однак без вибачень не обійтися, якщо ви хочете зберегти стосунки. Потрібно вчитися пробачати не тільки іншого, а й самого себе.
Якщо у вас є проблема з прощенням чи не вистачає відваги признати свою провину, консультанти Лінії Довіри готові підтримати вас.
Зателефонуйте на Лінію духовно-психологічної підтримки "Довіра" за номером 0800 50 77 50
www.dovira.online
або напишіть тут: https://www.dovira.online/chat.
Консультація психолога безкоштовна та конфіденційна.
